HOPAK

• Tradycyjny ukraiński taniec ludowy, który powstał w Siczy Zaporowskiej.
• Nazwa pochodzi od okrzyku “hop” wykrzykiwanego przez tancerzy.
• Pierwotnie wykonywany przez mężczyzn, ale obecnie jest tańczony zarówno przez mężczyzn, jak i kobiety.
• Był tańczony przez Kozaków w parach jako rodzaj dialogu, w którym demonstrowali swój charakter, siłę i odwagę.
• Współczesny hopak wiąże się z działalnością Pawła Pawłowicza Wirskiego, który w 1937 roku współtworzył Ukraiński Zespół Tańca Ludowego i stworzył choreografię hopaka.
• Do charakterystycznych cech hopaka należą między innymi naprzemienne wyskoki z wykrokiem, figura “pająka” oraz pełen temperamentu finał.
• Strój męski do hopaka to rzeczywiste mundury kozackie, a strój kobiecy to najczęściej historyczne stroje centralnej części Ukrainy.
• Hopak został oficjalnie uznany za dyscyplinę sportową w Ukrainie w 2017 roku, co ma na celu rozwój odrodzenia narodowego, przywrócenie tradycji narodowych i kulturowych oraz wychowania patriotycznego.
  

ГОПАК

• Традиційний український народний танець, який виник на Запорівській Січі.
• Назва походить від крику «гоп», який вигукують танцюристи.
• Спочатку виконувався чоловіками, але зараз його танцюють і чоловіки, і жінки.
• Його танцювали козаки парами як своєрідний діалог, у якому вони демонстрували свій характер, силу та мужність.
• Сучасний гопак пов’язаний з діяльністю Павла Павловича Вірського, який у 1937 році заснував Гурток українського народного танцю та створив хореографію гопака.
• До характерних ознак гопака належать чергування стрибків із випадом, фігура «павука» та темпераментний фінал.
• Чоловічі костюми гопака – це справжні козацькі однострої, а жіночі – це, як правило, історичні костюми центральної частини України.
• Гопак офіційно визнано спортивною дисципліною в Україні у 2017 році, яка спрямована на розвиток національного відродження, відновлення національно-культурних традицій та патріотичне виховання.

OBEREK

• Polski taniec ludowy, rytmiczny i szybki, z metrum trójmiarowym.
• Najszybszy z trzech mazurowych tańców (kujawiak, mazur, oberek).
• Bardzo popularny w Polsce, szczególnie na Mazowszu i Radomszczyźnie.
• Nazwa wywodzi się od obracania się.
• Tańcowi towarzyszyły często przyśpiewki, okrzyki i przytupy.
• Lokalne nazwy nadawane były oberkowi na podstawie obserwacji i odczuć tancerzy.
• Pierwsze kompozycje z użyciem określenia oberek powstały pod koniec lat 30. XIX wieku.
• Obecnie taniec jest wykonywany głównie przez zespoły folklorystyczne, takie jak: Zespół Pieśni i Tańca „Oberek”, Państwowy Zespół Ludowy Pieśni i Tańca „Mazowsze”, Zespół Pieśni i Tańca Śląsk im. Stanisława Hadyny, Zespół Pieśni i Tańca Kielce czy Zespół „Nowa Huta”.
• W 2018 roku odbyły się dwa festiwale, które w swojej nazwie odwołują się do nazwy tańca, podczas których widzowie mogli obserwować muzyczne oraz taneczne popisy artystów wykonujących oberek.

ОБЕРЕК

• Польський народний танець, ритмічний і швидкий, у тридольному музичному розмірі.
• Найшвидший з трьох мазурських танців (куявяк, мазур, оберек).
• Дуже популярний у Польщі, особливо в Мазовському та Радомському регіонах.
• Назва походить від руху обертання.
• Танець часто супроводжувався приспівками, криками та тупотом.
• Місцеві назви танецю оберек давали за спостереженнями та відчуттями танцюристів.
• Перші композиції з використанням терміну «оберек» були створені наприкінці 1830-х років.
• Нині танець виконується переважно фольклорними колективами, такими як: Ансамбль Пісні і Танцю «Oberek», Національний Ансамбль Народної Пісні і Танцю «Mazowsze», Народний Ансамбль Пісні і Танцю Śląsk im. Станіслава Гадини, Ансамбль Пісні і Танцю Кельце або Ансамбль “Нова Гута”.
• У 2018 році було проведено два фестивалі, які у своїй назві відсилають до назви танцю, під час яких глядачі могли спостерігати за музично-танцювальними номерами артистів, які виконували оберек.