ŁESIA UKRAINKA

  • Jej prawdziwe imię to Łarysa Kosacz.
  • Ukraińska poetka, pisarka i krytyczka literacka.
  • Jej wizerunek znajduje się na ukraińskich banknotach.
  • Uznawana za jedną z najważniejszych europejskich modernistek.
  • W 2014 roku w czasie Rewolucji Godności w Ukrainie jej portret pojawił się na ścianie jednego z budynków w centrum Kijowa, gdzie szstała zaprezentowana jako jedna z „Ikon Rewolucji”.

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • Її справжнє ім’я Лариса Косач.
  • Українська поетеса, письменниця і літературний критик.
  • Її зображення є на українських банкнотах.
  • Вважається одним із найважливіших європейських модерністів.
  • У 2014 році, під час Революції Гідності в Україні, її портрет з’явився на стіні одного з будинків у центрі Києва, де її представили як одну з «Ікон Революції».

Nadzieja

Ni doli, ni woli jam tu nie zaznała,
Jedynie mi tylko nadzieja została —

Że jeszcze powrócę raz na Ukrainę,
Popatrzeć na miłą ojczystą krainę,

Popatrzeć raz jeszcze na Dniepru toń siwą —
A potem nieważne, czym martwą, czym żywą —

Popatrzeć raz jeszcze na step, na kurhany
I wspomnieć o dawnych marzeniach wiośnianych…

Ni doli, ni woli jam tu nie zaznała,
Jedynie mi tylko nadzieja została.

Łuck,1880

tom Siedem Strun, przekład Tadeusz Chróścielewski, Lublin 1980

НАДІЯ

Hi долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, —
Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкі? Гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.


WISŁAWA SZYMBORSKA

  • Polska poetka, eseistka, krytyczka, tłumaczka, felietonistka.
  • Laureatka literackiej Nagrody Nobla (1996).
  • Dama Orderu Orła Białego – najstarszego i najwyższego odznaczenia państwowego w Rzeczypospolitej Polskiej.

ВІСЛАВА ШИМБОРСЬКА

  • Польська поетеса, есеїст, критик, перекладач, публіцист.
  • Лауреат Нобелівської премії з літератури (1996).
  • Орден Білого Орла – найстаріша і найвища державна нагорода Республіки Польща.

Niektórzy lubią poezję

Niektórzy –
czyli nie wszyscy.
Nawet nie większość wszystkich, ale mniejszość.
Nie licząc szkół, gdzie się musi,
i samych poetów,
będzie tych osób chyba dwie na tysiąc.

Lubią –
ale lubi się także rosół z makaronem,
lubi się komplementy i kolor niebieski,
lubi się stary szalik,
lubi się stawiać na swoim,
lubi się głaskać psa.

Poezję –
tylko co to takiego poezja.
Niejedna chwiejna odpowiedź
na to pytanie już padła.
A ja nie wiem i nie wiem i trzymam się tego
jak zbawiennej poręczy.

Koniec i początek, 1993

Деякі люблять поезію

Деякі –
Тобто не всі,
Навіть не більшість усіх, але меншість,
Не рахуючи шкіл, де повинні,
і самих поетів,
буде тих осіб може дві на тисячу.

Люблять –
але люблять також бульйон з макаронами,
люблять компліменти і голубий колір,
люблять старий шалік,
люблять хилити на своє,
люблять поласкати пса.

Поезія –
а що це таке поезія.
Багато непевних відповідей вже впало на це питання.
А я не знаю і не знаю, і тримаюсь того,
як рятівного бильця…


Skip to content